-
1 право
I. нареч. -1) (ей, ей! уверяю) далебі(г), бігме, (в самом деле) справді, дійсно, певне, [Далебі, що правда! (Гр.), Далебіг, не знаю, що й діяти (Н.-Лев.). Бігме, я не брав твоєї сокири (Кам'янец.). Ні, справді, не мав часу - тим і не зайшов (Ум.)];2) (справедливо) право, по правді, справедливо. [Свої своїх не так то будуть право судити (Куліш). По правді роби, доброго й кінця сподівайся (Приказка)].II. сущ.1) право. [Ми маєм права на папері, а обов'язки на плечах (Франко)]. -во собственности - право власности. -во пользования - право користування чим и з чого. Естественное -во - природнє, натуральне, прирожденне право. -во сильного - право дужчого. -во на наследство - право на спадщину, на спадок. Пожизненное -во - доживотне (досмертне) право. Вступать в -ва - вступати в права. -во участия в выборах - право участи в виборах. Заседать с -вом голоса - засідати з правом голосування. Иметь -во на что - мати право на що и до чого. [Ми то маємо на се право, тільки-ж се таке право, що не маємо права так зробити (Куліш). Чує Русь право до цього (Куліш). Це-ж моя теличка. Яке ви маєте до неї право? (Звин.)]. Я имею -во на эту землю - я маю право на цю землю. Иметь -во, быть в -ве что-л. сделать - мати право щось зробити. Я в -ве говорить так - я маю право так казати. Лишиться -ва - позбутися права, відпасти права. Приобрести -во на что-л., что-л. делать - набути право, добути права на що (и до чого), що робити. Через жіночку добув я права дорогого пана другом звать (Самійл.)]. Присвоить себе -во - узяти (загарбати) собі право. Оставить за собой -во - застерегти собі право. Пользоваться всеми -вами гражданства - мати всі права громадянські. Имеющий -во - правний. [Тепер уже вона в хаті правніша за мене, казала свекруха про невістку, як умер свекор (Сквир.)]. Давать, дать законное -во кому - уповажнювати, уповажнити (правом) кого, надавати, надати право кому. Лишить кого-л. всех прав состояния - позбавити кого всіх громадянських прав. Нарушать, попирать чьё-л. -во - порушати, ламати чиє право, топтати чиє право. По -ву - правом, з права. По -ву давности - правом давности. По -ву покупки - правом набуття. По -ву вечного владения - вічистим правом. По какому -ву владеет он этим имением? - (за) яким правом, з якого права посідає він цей маєток? По -ву завоевания - правом завойовництва, заборчим правом. По -ву отца, наследника - правом батьківським, спадкоємницьким, як батько, як спадкоємець. По -ву (по справедливости) гордиться чем-л., по -ву считаться чем-л. - з правом, по правді пишатися чим и з чого, з правом уважатися за що;2) (в объект. смысле: законы) право (мн. права). [Право польське. Як велять права й статут (Біл.-Нос.)]. -во обычное, уголовное, гражданское, международное, наследственное и т. п. - право звичаєве, карне, цивільне, міжнародне, спадкове і т. п. (см. под соответствующими терминами). -во участия общего - загальне право в чужій речі, право спільности. -во участия частного - право участи приватної, (приватне) право в чужій речі. Действующее -во - дійове право. -во представления, юрид. - право заступництва. -ва, преимущества дворянства - право шляхетського стану. Крепостное -во - кріпацтво, кріпаччина, панське право, панщина. [Се було ще за панського права (Гр.)]. Вопреки -ву - через право. [Не всі-ж однаково слухались великого князя, що сидів у Києві, і не один і з менших п'явсь на його столець через право (Куліш)];3) право, правознавство; см. Правоведение.* * *I сущ.пра́воII вводн. сл. жарг.права́ — мн. права́, род. п. прав
спра́вді, ді́йсно; далебі́, бігме́, далебі́г\право сло́во — спра́вді
-
2 природне право
ПРИРОДНЕ (природжене) ПРАВО - сукупність загальнообов'язкових правил (норм) поведінки, дотримання яких забезпечує рівність можливостей існування та розвитку кожної людини у суспільстві. Своїми витоками концепція П.п. сягає давньогрецьк. філософії, коли при розгляді проблем існування суспільного устрою та суспільної моралі мислителі зіткнулися з дилемою: чи політичні ідеали та мораль універсальні, загальнозначимі чи вони мають відносний характер? Були запропоновані дві протилежні, взаємовиключні концепції: 1) право та мораль мають абсолютний, універсальний характер через природне ("природжене"), або божественне, походження - концепція П.п.; 2) мораль та право обумовлені специфічними реаліями суспільства - політичними, економічними, історичними, а тому мають відносний характер — концепціят. зв. позитивного, або світського права. Концепція П.п. започаткована у вченні Платона про ідеальну державу, в якій право та мораль мають універсальну, або абсолютну, природу, оскільки ґрунтуються на ідеї добра, або блага, яка знаходить втілення в невизначено-множинних варіантах земного буття. На відміну від Платона, софісти (Фрасимах, Горгій, Протагор) вважали мораль та право породженими суспільством, а тому відносними і настільки ж багатоманітними, як судження про смаки. Аристотель займав помірковану позицію у питанні про природу права, вважаючи етичні та правові концепції практичними дисциплінами, мета яких полягає у формуванні раціональних соціальних взаємодій, які дозволяють людині брати участь у суспільному житті згідно з власними здібностями, нахилами та уподобаннями. Концепція П.п. відігравала велику роль в культурі Нового часу та епохи Просвітництва (Монтеск'є, Вольтер, Гольбах) для захисту ідеї рівності всіх громадян у суспільстві та їхніх прав на економічні, політичні, релігійні свободи. Вершиною концепції П.п. та її трансформацією є категоричний імператив Канта, під яким розуміється деяке безумовне моральне веління, яке вимагає від людини неухильно слідувати моральному приписові: "поводься так, щоб максими (правила), якими керується твоя воля, могли стати принципами загального законодавства" Г. егель категорично виступив проти теорії П.п. в поясненні природи держави та відносин людей у суспільстві, критикуючи етичну та правову концепцію Канта за формалізм та позаісторичність. За Гегелем, правові та етичні категорії вкорінені у суспільному житті. Сучасні правові теорії долають різке розмежування концепцій П.п. та позитивного, світського права. Звернення до концепції П.п. дозволяє уникнути релятивізму та скептицизму, які виникають в разі відмови від неї. Ідея позитивного, або світського, права дозволяє позбавитися догматизму, коли постулюється універсальний правовий закон без урахування його зв'язку з конкретними умовами (за висловом Монтеск'є, "дух законів" завжди спирається на взаємозв'язок П.п. та соціального середовища, що спричиняє відповідні формулювання універсального закону). У сучасному праві розрізняють П.п. людини, П.п. сім'ї, П.п. нації, які мають бути загальними та рівними для всіх суб'єктів. П.п. людини - це певні можливості (фізичні, економічні, політичні, культурні, особистісні), які забезпечують гідне існування людини як фізичної, культурної, політичної істоти та її збереження і розвиток як особистості, індивідуальності з власним психо-емоційним сприйняттям світу.Л. Озадовська -
3 agreement
1. ком. угода; договір; 2. врр. згода; домовленість1. взаємна домовленість, досягнута порозумінням між окремими особами, підприємствами, установами, державами; 2. питання чи будь-які пропозиції, що вирішуються за домовленістю між працедавцями (employer) та працівниками (employee) чи профспілками (trade union)═════════■═════════adjustment agreement регулююча угода; advance agreement попередня домовленість • попередня угода; advertising agreement угода стосовно реклами; affiliation agreement угода про приєднання на правах філіалу; agency agreement агентська угода • агентський договір; arbitration agreement арбітражна угода • угода про арбітраж; assignment agreement угода про передачу • угода про надання прав; bank agreement міжбанківська угода; bargaining agreement угода за результатами проведених переговорів • угода як наслідок переговорів • колективний договір; barter agreement угода про товарообмін • бартерна угода; bilateral agreement двостороння угода • двосторонній договір; binding agreement зобов'язальна угода; blanket agreement акордна угода; brokerage agreement умова про брокерську комісію; business agreement ділова угода; cartel agreement картельна угода; certified agreement посвідчена угода; clearing agreement клірингова угода • угода стосовно клірингового розрахунку; collateral agreement побічний договір • угода із заставою; collective agreement колективний договір; commercial agreement торговельна угода; commodity agreement товарна угода; common-law agreement за нормами загального права; compensation agreement угода стосовно відшкодування; conference agreement угода між судновласниками • картельна угода судновласників; consignment agreement договір консигнації • консигнаційна угода; contractual agreement договір за контрактом • контракт; cooperation agreement договір про співробітництво • угода про кооперацію; cooperative merchandising agreement угода про спільне просування товарів • угода про спільне розповсюдження товарів; coproduction agreement угода про спільне виробництво; corporate buy-back agreement угода про викуп фірмою; credit agreement кредитна угода; credit sale agreement договір про продаж на виплат; credit trading agreement договір про продаж на виплат; cross-licensing agreement угода про обмін ліцензіями; current agreement чинна угода • діюча угода; domestic agreement внутрішня угода; double tax agreement угода про подвійне оподаткування; draft agreement проект угоди; economic agreement господарський договір; employment agreement угода особистого найму; enterprise agreement підприємницька угода; enterprise bargaining agreement угода стосовно підприємницьких переговорів; exclusive agreement угода з наданням виключного права; exclusive agency agreement виключна агентська угода; exclusive territorial agreement угода про право на виключну територію діяльності; fair-trade agreement угода про торгівлю на умовах взаємної вигоди; final agreement остаточна угода; financial agreement фінансова угода; fixed-term agreement угода зі встановленим терміном • угода з обмеженим терміном; foreign economic agreement зовнішньоекономічний договір; foreign trade agreement зовнішньоторговельна угода; formal agreement офіційна угода; forward rate agreement курс за строковою угодою; framework agreement базова угода; franchise agreement угода франшизи; free-trade agreement угода про право вільної торгівлі; gentlemen's agreement; government agreement міжурядова угода; hire-purchase agreement договір про продаж на виплат; indemnity agreement угода про відшкодування збитків; industrial agreement угода про взаємовідносини робітників і роботодавців; intergovernmental agreement міжурядова угода; interim agreement тимчасова угода; international agreement міжнародна угода; international commodity agreement міжнародна товарна угода; international economic agreement міжнародна економічна угода; interstate agreement угода між штатами; joint marketing agreement угода про спільний маркетинг; joint venture agreement договір про спільне підприємство; knock-for-knock agreement угода про взаємний розрахунок між страховими підприємствами стосовно претензій; labour agreement трудова угода; lease agreement угода про оренду • договір оренди; leasing agreement угода про оренду; license agreement ліцензійна угода; licensing agreement ліцензійна угода; loan agreement договір про позику • контракт про одержання кредиту; local agreement місцева угода; long-term agreement довгострокова угода; maintenance agreement угода про технічне обслуговування; management agreement управлінська угода; market sharing agreement угода про поділ ринку; model agreement типова угода; monetary agreement валютна угода; multilateral agreement багатостороння угода; mutual agreement взаємна угода; national agreement національна угода; negotiated agreement угода, досягнута через переговори; non-binding agreement незобов'язальна угода; open-ended agreement договір без обумовленого строку дії; operating agreement оперативна угода; original agreement первісна угода; package agreement комплексна угода; partnership agreement угода партнерів • партнерська угода; patent agreement патентна угода; payments agreement платіжна угода; plant agreement фабрична угода • заводська угода; preferential trade agreement угода про надання виключних прав продажу; price agreement угода про ціни; price fixing agreement угода про встановлення цін • угода про встановлення й підтримку цін на визначеному рівні; price maintenance agreement угода про підтримку цін; private agreement приватна угода; production cooperation agreement угода про спільне виробництво; provisional agreement тимчасова угода; project agreement угода про проект; publisher's agreement видавнича угода; purchase agreement договір купівлі-продажу; reciprocal agreement взаємна угода; registered agreement зареєстрована угода; rental agreement договір про оренду; repurchase agreement угода про зворотну купівлю • угода про викуп проданого товару за визначеними умовами; revolving credit agreement угода про відновлення кредиту; salvage agreement договір про рятування майна • угода про реалізацію зіпсованого майна • угода про переробку відходів виробництва; self-enforcing agreement самовиконувана угода; service agreement угода про обслуговування; short-term agreement короткострокова угода; side payment agreement угода з побічними платежами; sole-agency agreement монопольна агентська угода; standard agreement типова угода; standby agreements резервні угоди • угоди про надання позичальнику обумовленої суми кредиту на момент звернення до банку; standstill agreement угода про мораторій; station affiliation agreement угода зі станцією про ретрансляцію; statutory agreement статутна угода; sublicense agreement угода про субліцензію; supply agreement договір на постачання; syndicate agreement угода про організацію синдикату; tacit agreement мовчазна угода; tariff agreement митна угода; tax exemption agreement угода про звільнення від оподаткування; temporary agreement тимчасова угода; tenancy agreement договір оренди приміщення; tentative agreement попередня угода • попередня домовленість; term agreement строкова угода; trade agreement торговельна угода; trade and economic agreement торговельно-економічна угода; trade-and-payments agreement торговельно-платіжна угода; trademark agreement угода про торговельні знаки; trust agreement трастовий договір; trusteeship agreement угода про виконання довірчих функцій; tying agreement договір про примусовий асортимент; unilateral agreement односторонній договір; verbal agreement усна домовленість; wage agreement угода про ставку заробітної плати; working agreement робоча угода • тимчасова угода; works agreement фабрична угода • заводська угода; workshop agreement цехова угода; written agreement письмова угода═════════□═════════agreement for a lease договір оренди; agreement for exclusiveness угода про виключне право; agreement in force чинна угода; agreement in general terms угода у загальних рисах; agreement in writing письмова угода; agreement of intent угода про намір; agreement on cooperation угода про співпрацю; agreement on transfer угода про передачу; agreement to sell угода про продаж; alleged breaches of agreement допущені порушення угоди • припущені порушення угоди; by mutual agreement за взаємною згодою; investment in bottler's agreements інвестиція за домовленістю на постачання пляшок; subject of an agreement зміст угоди; to amend an agreement вносити/внести зміни в угоду; to annul an agreement анульовувати/анулювати договір • скасовувати/скасувати договір; to break an agreement порушувати/порушити договір; to bring an agreement into force надавати/надати чинності угоді; to cancel an agreement анульовувати/анулювати договір • розривати/розірвати угоду; to come to an agreement домовлятися/домовитися; to conclude an agreement укладати/укласти угоду; to confirm an agreement затверджувати/затвердити угоду • ратифікувати угоду; to dissolve an agreement розривати/розірвати угоду; to enter into an agreement укладати/укласти угоду; to finalize an agreement остаточно оформлювати/оформити угоду; to initial an agreement парафувати договір; to keep an agreement дотримуватися/дотриматися договору • додержуватися/додержатися договору; to make an agreement укладати/укласти договір; to ratify an agreement ратифікувати угоду; to reach an agreement досягати/досягти домовленості; to renew an agreement відновлювати/відновити договір; to rescind an agreement анульовувати/анулювати договір; to revise an agreement переглядати/ переглянути угоду; to sign an agreement підписувати/підписати договір; to terminate an agreement розривати/розірвати договір; to violate an agreement порушувати/порушити договір; under agreement в рамках угоди▹▹ contract -
4 Гроцій, Гуго де Гроот
Гроцій, Гуго де Гроот (1583, Делфт - 1645) - голланд. юрист, філософ, історик. Навчався в Лондонському ун-ті, до якого вступив у віці 12 років, а в 16 років уже здобув ступінь докт. правознавства О. дин з засновників теорії природного права. Зробив також великий внесок у систематизацію ідей міжнародного права. Трактат "Вільне море" був першим великим твором мислителя, в якому він обстоював принцип свободи морів, обґрунтовуючи думку, що океан повинен бути відкритий для усіх націй. Ідея про рівність усіх націй на морі була відправним пунктом для подальшого фундаментального дослідження ним проблем природного та міжнародного права. Філософською основою правової теорії Г. був раціоналістичний світогляд. Природне право - це раціонально (на основі розуму) осягнута система принципів, якій однаковою мірою підлягають звичайні громадяни, правителі, і навіть Бог. Абсолютизація розуму послугувала підставою для внесення папською курією "Трьох книг про право війни і миру" в список заборонених. Концепція міжнародного права Г. є логічним розвитком загальних принципів його теорії і підсумовується наступними тезами: договори між державами повинні замінити владу Папи римського, їх дотримання має базуватися на силі природного закону; несправедливі війни повинні бути заборонені; воюючим сторонам слід утримуватись від знищення власності супротивника та виявів несправедливої жорстокості до цивільного населення. Запропонований Г. "Закон націй" полягав у створенні системи публічного законодавства, яка б регулювала стосунки між суб'єктами права, що представляють різні нації. У морально-етичних міркуваннях Г. вагоме місце посідає думка про Божий гнів, який карає моральне зло. Із переконання у домінуванні в світі розуму Г. робив висновок про можливість і бажаність примирення між різними релігійними конфесіями, зокрема протестантами і католиками.[br]Осн. тв.: "Вільне море" (1609); "Три книги про право війни і миру" (1625); "Про істину християнської релігії" (1627).Філософський енциклопедичний словник > Гроцій, Гуго де Гроот
-
5 більшовизм
БІЛЬШОВИЗМ - рос. різновид комуністичної політичної філософії та політичної практики, що був втілений у діяльності Рос. соціал-демократичної партії (більшовиків) (див. комунізм). Провідну роль у формуванні та реалізації Б. відіграв Ленін. Особливості рос. комунізму значною мірою були визначені саме Б., хоча термінологічно він визначає лише перший період в його еволюції. Наступними були сталінізм, період Хрущова - Брежнєва та період Горбачова. Кожний із цих періодів, попри спільне між ними, має свої ідеологічні особливості та особливості політичної практики. Термін "Б." не є синонімом терміна "марксизм-ленінізм". Останній почав застосовуватись і набув свого специфічного значення тільки в часи сталінізму і, на думку багатьох дослідників, позначає певну ідеологічну доктрину. Ленін сформулював основні засади своєї політичної концепції в останнє десятиліття XIX ст. Вона включала певне пристосування політичної філософії Маркса до умов Росії, а саме: особливе тлумачення імперіалізму як вищої стадії в розвитку капіталізму, тезу про нерівномірність розвитку та про можливість перемоги комуністичної революції в економічно відсталій країні (Росії), вчення про партію як авангард робітничого класу та концепцію побудови партії на засадах централізму. Питання про принципи побудови партії стало предметом суперечки між рос. соціал-демократами, що призвело до розколу між ними на другому з'їзді РСДРП у 1903 р. (де за ленінську концепцію проголосувала більшість, звідки і походить назва "більшовики"). Принцип "демократичного централізму", який було взято за основу побудови партії, Ленін витлумачив у суто централістському дусі, що призвело до впровадження гегемонії партійної верхівки і навіть культу однієї особи. У поєднанні з тезою про "диктатуру пролетаріату" та тезою про партію як авангард цього пролетаріату ленінська політична філософія є варіантом обґрунтування диктаторської форми правління. Розкол 1903 р. призвів до виокремлення більшовиків в окрему партію (1912). Втім, у політичній концепції Леніна багато питань залишалося без відповідей. Деякі принципи та гасла він свідомо залишав невизначеними з метою маніпулювання ними залежно від ситуації (напр., про право націй на самовизначення). Після збройного захоплення влади більшовики постали перед фактом відсутності чіткої економічної політики, що невдовзі виявилось у введенні політики "воєнного комунізму" з наступною його заміною на т. зв. "нову економічну політику" ("неп"). Після збройного захоплення влади і в період громадянської війни дедалі зміцнювалась тенденція застосовувати силу влади і безпосередні репресії у дискусіях з політичними опонентами. Терор став вирішальним засобом розв'язання всіх політичних конфліктів Ш. лях до встановлення терористичної диктатури було остаточно визначено З. окрема, право надій на самовизначення одержало в ленінській інтерпретації тлумачення, з допомогою якого можна було виправдати (в ім'я "класової солідарності" чи "інтернаціоналізму") рос. агресію проти щойно сформованих незалежних національних держав. У Польщі більшовики зазнали поразки і змушені були відступити, чого не сталося в Україні, бо українці через брак національної свідомості, єдності та організованості не змогли протистояти агресії. Б. як політична ідеологія і практика зводиться до мінімального набору спрощено сформульованих принципів та прагматичної технології утримання влади. Що саме потрібно відносити до "серцевини" Б., а що є другорядним чи не принциповим, породжувало численні суперечки (часто в принципі нерозв'язні!). Адже відповідь на це питання значною мірою залежала від того, що вважали (чи не вважали) принциповим у Б. самі більшовики. З'ясування питання про те, хто є "справжнім більшовиком", завершувалось, зазвичай, "оргвисновками" і репресіями стосовно тих, кого оголошували "несправжніми більшовиками". Невизначеність, обман, груба сила - чільні риси Б.В. Лісовий -
6 lapse
1. n1) недолік; упущення, недогляд; хиба, похибка, промах; (несерйозна) помилка; ляпсус; погрішність; описка (тж lapse of the pen)2) с.г. огріх3) відхилення від правильного шляху; гріх; падіння, прогріх4) плин, перебіг (часу тощо)with the lapse of time — згодом, з бігом часу
5) проміжок (часу); період1) метеор. падіння температури; зниження тиску2. v3) юр. втрачати чинність, закінчуватися, ставати недійсним4) юр. переходити в інші руки5) спливати, проходити, минати (про час тощо)* * *I n1) необачність, недогляд, помилка, промах; ляпсус; похибка; опискаa lapse of the memory — провал пам'яті; c-г. огріх, непроорювання
2) відхилення ( від правильного шляху); гріх3) течія, хід; перебігwith the lapse of time — згодом; проміжок ( часу); період
4) перерва5) падіння, зниження (температури, тиску)6) peл. віровідступництво7) юp. припинення, недійсність права ( на що-небудь)II v1) відхилятися ( від правильного шляху); упасти ( морально); деградувати; ( into) впадати ( у який-небудь стан); переходити ( у що-небудь); перетворюватися2) минати; спливати ( про час); зникати (поступово, непомітно); падати ( про інтерес); припинятися, кінчатися, завершуватися3) юp. втрачати чинність; закінчуватися ( про право); ставати недійсним; переходити в інші руки; втрачати ( право на що-небудь) -
7 writ
юр. судовий наказ; судовий документ; судова повістка; судовий припис; наказ; ухвалаофіційно виданий судом документ з певним розпорядженням═════════■═════════alias writ повторна заява про позов • повторний судовий наказ; alternative writ альтернативний судовий припис; concurrent writs паралельні судові приписи; judicial writs приписи суду; original writ первісна повістка до суду; prerogative writ прерогативний припис; testatum writ повторний припис про виконання рішення═════════□═════════to enforce a writ приводити/привести припис суду до виконання • приводити/привести судовий припис до виконання; to issue a writ видавати/видати судовий припис; to receive a writ одержувати/одержати судовий припис; to serve a writ вручати/вручити судовий припис • надсилати/надіслати судову повістку; writ of arrest розпорядження про накладання арешту на товари; writ of assistance виконавчий припис про введення у володіння; writ of attachment припис про приведення до суду • судовий припис накладання арешту на майно; writ of attendance припис щодо участі у засіданні; writ of capias припис суду про арешт особи; writ of covenant припис щодо виклику до суду у справі порушення договору; writ of debt судовий виклик у справі стягнення грошового боргу; writ of deceit ухвала позову про ошуканство • ухвала позову про підробку; writ of delivery виконавчий лист; writ of ejectment судова повістка у справі повернення володіння нерухомістю; writ of entry судова повістка у справі повернення володіння нерухомістю; writ of execution судовий припис про виконання рішення • виконавчий лист; writ of execution against property виконавчий лист про стягнення з майна; writ of extent ухвала суду про конфіскацію майна; writ of fieri facias виконавчий лист щодо видачі позову на майно боржника; writ of habeas corpus судовий припис щодо захисту недоторканності особи від довільного арешту; writ of inquiry судовий припис про з'ясування вимог позивача й оцінювання збитків; writ of mandamus судовий припис службовій особі про виконання вимог позивача; writ of ne exeat regno припис про заборону виїзду за межі країни; writ of possession виконавче введення у володіння; writ of privilege ухвала про звільнення з-під арешту; writ of process припис про виклик до суду; writ of prohibition заборонний судовий припис; writ of restitution припис про повернення майна; writ of review ухвала про перегляд справи; writ of right ухвала про право; writ of sequestration судовий припис щодо конфіскації; writ of summons судовий виклик; writ of supersedeas ухвала апеляційного суду про припинення виконання рішення підпорядкованого суду; writ server особа, яка вручає судовий припис -
8 Новгородцев, Павло Іванович
Новгородцев, Павло Іванович (1866, Бахмут - 1924) - рос. філософ, правознавець, громадський діяч. Закінчив юридичний ф-т Московського ун-ту (1888), де потім працював на кафедрі історії філософії права. В 1921 р. емігрував із більшовицької Росії в Чехословаччину, де заснував рос. юридичний ф-т в Празькому ун-ті (у ньому працював до кінця свого життя). В центрі філософських досліджень Н. - морально-правові відносини в суспільстві; з позицій соціального лібералізму розглядав право як необхідний суспільний інститут, що гарантує особисту свободу. Право створює формальні і матеріальні умови для втілення свободи в суспільному житті. Н. розрізняв моральні і правові засади свободи людини, вбачав в особі основу і ціль суспільного розвитку; обстоював право особистості на автономне існування в структурі суспільства; доводив, що вільна особистість є основою існування морально-правових норм у суспільстві Н. а думку Н., досягнення абсолютної гармонії особистої свободи і соціальної рівності неможливе. Пошуки такої гармонії розглядалися ним не як практичне завдання державного будівництва, а як імператив моральної свідомості людини, суспільний ідеал та безугавна спонука розвитку особи й суспільства. У своїх працях Н. обґрунтовано критикував різні течії соціального утопізму - марксизм, анархо-синдикалізм, анархізм В. ін доводив, що всі ці соціально-політичні напрями об'єднує спільне бажання побудови "земного раю", але за рахунок знищення свободи і прав особи на власність, законність і моральну автономію В. итоки такого утопізму вбачав у відмові європейської цивілізації від своїх релігійних основ і намаганні утвердити свої цінності та ідеали лише на раціоналістичних засадах. Для Н. довічним і справжнім ідеалом суспільного життя було духовне відродження особи, яке можливе лише на шляху релігійно-морального самовдосконалення людини та християнської соборної єдності.[br]Осн. тв.: "Моральний ідеалізм у філософії права" (1902); "Кант і Гегель у їх вченні про право і державу" (1903); "Криза сучасної правосвідомості" (1909); "Про суспільний ідеал" (1917).Філософський енциклопедичний словник > Новгородцев, Павло Іванович
-
9 undivided
одностайний ( про думку тощо); виключний ( про право); пайовий ( про право)- undivided right -
10 lapse
I n1) необачність, недогляд, помилка, промах; ляпсус; похибка; опискаa lapse of the memory — провал пам'яті; c-г. огріх, непроорювання
2) відхилення ( від правильного шляху); гріх3) течія, хід; перебігwith the lapse of time — згодом; проміжок ( часу); період
4) перерва5) падіння, зниження (температури, тиску)6) peл. віровідступництво7) юp. припинення, недійсність права ( на що-небудь)II v1) відхилятися ( від правильного шляху); упасти ( морально); деградувати; ( into) впадати ( у який-небудь стан); переходити ( у що-небудь); перетворюватися2) минати; спливати ( про час); зникати (поступово, непомітно); падати ( про інтерес); припинятися, кінчатися, завершуватися3) юp. втрачати чинність; закінчуватися ( про право); ставати недійсним; переходити в інші руки; втрачати ( право на що-небудь) -
11 negotiation
n1. часто pl переговори, обговорення умов- abortive negotiations невдалі переговори- annual negotiations щорічні переговори- arms-control negotiations переговори про контроль над озброєннями- autonomy negotiations переговори про право самоврядування- bilateral negotiations двосторонні переговори- cease-fire negotiations переговори про припинення вогню- diplomatic negotiations дипломатичні переговори- disarmament negotiation переговори з роззброєння- extended negotiation тривалі переговори- fruitful negotiations успішні переговори- full-fledged negotiations повністю підготовлені переговори; переговори, що були серйозно підготовлені- full-scale negotiations переговори, що охоплюють широке коло проблем/ які ведуться в широкому масштабі- global negotiation (все)загальні переговори- intricate negotiations складні переговори- lengthy negotiations тривалі переговори- long-delayed negotiations переговори, що відкладаються протягом тривалого часу- long-stalled negotiations затягнуті переговори- multilateral negotiations багатосторонні переговори- multilateral trade negotiations багатосторонні торговельні переговори- peace negotiations мирні переговори- separate negotiations сепаратні переговори- stage-by-stage negotiations поетапні переговори- stalled negotiations переговори, що зайшли в глухий кут- substantive negotiations суттєві переговори- top-level negotiations переговори на (найвищому рівні- trade negotiations торгові переговори- tripartite negotiations тристоронні переговори- two-phase negotiations переговори, що проводяться в два етапи- completion of negotiation завершення переговорів- content, timing and outcome of negotiations зміст, строки і результати переговорів- by means of negotiations шляхом/ за допомогою переговорів- in the course of negotiations в ході переговорів- through negotiations шляхом/ за допомогою переговорів- within the framework of negotiations у межах переговорів- a breakdown in the negotiations провал переговорів- completion of negotiations завершення переговорів- an outcome of negotiations результат переговорів- postponement of negotiations відстрочка переговорів- progress of negotiations успіх переговорів- results of negotiations підсумки переговорів- a new round of negotiations черговий раунд переговорів- turning point in negotiations вирішальний момент у переговорах- to achieve a break through in the negotiations зрушити переговори з мертвої точки- to attach weight to negotiations надати ваги переговорам- to bedevil negotiations заважати переговорам- to begin negotiations починати переговори- to break off negotiations перервати переговори- to bring countries into negotiations залучати країни до переговорів- to bring negotiations to a conclusion завершити переговори- to carry on negotiations вести переговори- to complete negotiations завершити переговори- to conduct negotiations вести переговори- to continue negotiations продовжувати переговори- to defer negotiations відкласти переговори- to delay negotiations відкласти переговори- to discontinue negotiations перервати переговори- to destroy the basis /foundation for negotiations підірвати/ зруйнувати основу переговорів- to drag out negotiations затягнути переговори- to enter into negotiations with smbd. for smth. вступити в переговори з кимсь про щось- to fail in one's negotiations зазнати поразки на переговорах- to have negotiations вести переговори- to hold negotiations вести переговори- to hold up negotiations затягнути переговори- to initiate negotiations розпочати переговори- to interrupt negotiations перервати переговори- to leave much room for negotiations надати широкі можливості для переговорів- to resume negotiations поновити/ продовжити переговори після перерви- to scuttle the negotiations ухилятись від переговорів- to sponsor negotiations бути ініціатором переговорів- to start negotiations почати переговори- to suspend negotiations перервати переговори- to torpedo negotiations зірвати переговори- to urge negotiations настійно вимагати переговорів; наполягати на проведенні переговорів- to wreck negotiations зірвати переговори- law of the sea negotiations переговори з морського права- negotiation basis підстава для переговорів- negotiations on medium-range nuclear force переговори про ядерні сили середньої дальності- negotiations on the reduction of armed forces and armaments переговори із скорочення збройних сил і озброєнь- negotiation of a treaty ведення переговорів про укладення договору- negotiation on a wide range of issues переговори з широкого кола питань- by means of negotiations шляхом переговорів- negotiations broke down переговори були зірвані- negotiations are progressing переговори продовжуються -
12 Коген, Герман
Коген, Герман (1842, Косвіг, Анхальт - 1918) - нім. філософ. Засновник Марбурзької школи неокантпіанства. Проф. філософії Марбурзького ун-ту; у 1912 р. вийшов у відставку і переїхав до Берліна І. сторичне значення філософської школи, створеної К. та його учнями, полягає у спробі закласти основи філософської системи, яка б спиралася на ідеї гносеології Канта. Перший період наукової діяльності К. пов'язаний з інтерпретацією головних критичних трактатів Канта; другий - з розробкою власної філософської системи. У працях другого періоду відчувається вплив Канта, Маймона, Фіхте, Гегеля. Переосмислення філософії Канта К. пов'язує з виключенням з неї дуалізму "речей у собі" і свідомості, а також елементів матеріалізму О. сновним для філософії є питання про логічні засади понять математики, природознавства й етики. Тому найважливіше у філософії - "логіка чистого пізнання", мета якої - обґрунтування системи філософії. Філософія має бути не лише науковою за методом, а й за предметом. Теза про "іманентність буття свідомості" зближує Марбурзьку школу неокантіанства з школою "іманентів" (Шуппе), емпіріокритицизмом, а також з феноменологією Гуссерля. Центральним поняттям учення К. про математику є поняття безконечно малої величини, тому й метод він розглядає як метод обчислення безконечно малих величин. Оскільки реальність предмет отримує лише у числі, то в такий спосіб у межах філософії К. і на основі кантівської гносеології відроджується своєрідний піфагореїзм. Проте якщо в античному піфагореїзмі число розглядалось як онтологічна одиниця буття, монада, то для К. число - передусім методологічне поняття. Когенова концепція числа набуває рис функціоналізму. Звідси - акцент на відносності й релятивізмі. За К., істина релятивна, вона не є скарб, а лише процес його пошуку. Якщо логіка "чистого пізнання" орієнтується на математику, то "етика чистої волі" - на вчення про право і державу. Етика К. тяжіє до обґрунтування "етичного соціалізму". Подібно до того, як логіка встановлює категорії для наук про природу через математику, так і етика визначає результативні ідеї для наук про культуру через юриспруденцію. В людині чільним є статус юридичної особи. Держава - етичне поняття культури, мета історичного розвитку. Єдність держави гарантує лише ідея. З цієї точки зору, соціалізм - це ідея, рух до здійснення якої не має завершення. Вічність - головне поняття теорії соціалізму К.: в безконечному і вічному прогресі соціалізм є безконечно далекою метою, ілюзорною ідеєю. Більше того, етичні ідеали можуть бути можливою дійсністю лише за умови існування Бога, який, за К., також лише "методичне поняття".[br]Осн. тв.: "Кантова теорія досвіду" (1871); "Кантове обґрунтування естетики" (1884); "Система філософи". У 3 т.: "Логіка чистого знання" (1902); "Етика чистої волі" (1904); "Естетика чистого чуття" (1911). -
13 attach
приєднувати, прикріпляти; долучати, додавати ( до документа); надавати ( значення тощо); ставити (підпис, печатку); скріплювати ( печаткою); затримувати, (за)арештовувати, накладати арешт ( на майно тощо); мати силу, набирати чинності (законної сили); наступати (про право, обов'язок тощо); описувати ( майно); поширюватися (про право, обов'язок тощо)- attach a stamp
- attach an account
- attach goods
- attach on espionage charges
- attach on spy charges
- attach on spying charges
- attach on the charge
- attach signature -
14 unexercised
adj1) невикористаний, нездійснений (про право тощо)2) нетренований; ненавчений; невмілий3) не звичний до фізичних вправ* * *a1) невикористаний, нездійснений ( про право)2) нетренований; не звикший до фізичним вправам -
15 unimpugnable
adjбезперечний, неспростовний (про право тощо); незаперечний* * *aбезперечний, неспростовний ( про право) -
16 written
письмовий; писаний ( про право тощо)- written codewritten undertaking of non-divulgence of investigation materials — підписка про нерозголошення матеріалів слідства
- written confession
- written constitution
- written constitutional law
- written contract
- written direction
- written evidence
- written inquiry
- written instrument
- written inventory
- written law
- written motion
- written notice
- written-off
- written opinion of court
- written order
- written petition
- written pleadings
- written proceeding
- written proceedings
- written record
- written source of law
- written statement -
17 extend
подовжувати, пролонгувати; поширювати; поширюватися (про право, привілей, обов'язок тощо); розширювати (права, домагання тощо); надавати ( кредит тощо); виконувати судовий наказ про здійснення грошового стягнення на користь держави; виконувати судовий наказ про здійснення оцінки майна боржника- extend a mandate
- extend a moratorium
- extend a right
- extend a rule
- extend a ruling
- extend a visa
- extend amnesty
- extend citizenship
- extend credit
- extend judicial authority
- extend jurisdiction
- extend penal consequences
- extend police powers
- extend protection
- extend recognition
- extend recognition to a state
- extend suffrage
- extend the crime to cases
- extend the curfew
- extend the jurisdiction
- extend the measure
- extend the term for appeal
- extend the term of a patent
- extend the term of office
- extend to all courts
- extend UN forces mandate -
18 move
1) клопотання; пропозиція; акція, дія, захід, вчинок, крок; демарш; зміна місця проживання2) вносити (пропозицію, резолюцію); звертатися ( до суду); переходити в інші руки; робити заяву; клопотати ( про когось); переходити ( про право); переїжджати; пересувати; змінюватися; управляти, маніпулювати•- move a cloturemove the vote of "no-confidence" — висувати пропозицію про вотум недовіри
- move a motion
- move an amendment
- move for a new trial
- move in arrest
- move in from abroad
- move the court
- move the guillotine
- move the house
- move the trial site -
19 pass
1) паспорт, перепустка; охоронне свідоцтво; прохід2) переходити (про право, власність тощо); приймати (закон, резолюцію тощо); проходити (про закон, поправку тощо); виносити (вирок, рішення тощо); обертатися•pass a law over the Presidents veto by a two-thirds vote — приймати закон, подолавши вето Президента двома третинами голосів
pass a vote of no confidence vis-a-vis the government — висловлювати вотум недовіри уряду ( про парламент)
pass on a document to an unauthorized person — передавати документ особі, яка не має права ознайомлення з ним
- pass a death sentencepass state secrets to a foreign government — передавати державні таємниці іноземній державі (іноземному уряду)
- pass a decision
- pass a draft law
- pass a judgement
- pass a judgment
- pass a law
- pass a new law
- pass a non-guilty judgment
- pass a non-guilty judgement
- pass a resolution
- pass a resolution as amended
- pass a rumble
- pass a sentence
- pass a verdict of guilty
- pass an act
- pass away
- pass bribe
- pass budget
- pass by limitations
- pass customs clearance
- pass into possession
- pass into smb.'s possession
- pass into the possession
- pass law
- pass legislation
- pass off as genuine
- pass off as one's own
- pass over a veto
- pass the bar examination
- pass the customs
- pass through border control
- pass through the customs -
20 claim
I n1. вимога, претензія2. позов3. претензія, рекламація3. амер. твердження, заява- expansionist claims експансіоністські претензії- phoney claim фальшиве твердження- private claims претензії громадян; приватні претензії- wage claims вимоги збільшити заробітну плату- claim to foreign territory претензії на чужі землі- claim to sovereignty вимога суверенітету- claims to world domination претензії на світове панування- to abandon a claim відмовитись від вимоги- to acknowledge a claim визнати вимогу/ позов- to admit a claim визнати вимогу/ позов- to allow a claim задовольнити вимогу- to lay a claim to smth. висунути/ поставити вимогу/ претензію на щось; претендувати на отримання чогось- to make a claim against/ on smbd. for smth. подати позов на когось за щось; висунути рекламацію комусь на щось- to make a claim for smth. претендувати на щось; вимагати чогось- to put in a claim for smth. претендувати на щось; вимагати чогось- to reject a claim відмовити у вимозі, відхилити рекламацію- to relinquish a claim відмовити у вимозі, відхилити рекламацію- to satisfy a claim задовольнити вимогу- to set up a claim to smth. висунути/ поставити вимогу/ претензію на щось; претендувати на отримання чогось- to submit a claim висунути вимогу/ претензію- to sustain a claim підтримати претензію/ вимогуII v1. вимога (звич. того, що належить по праву)2. висунути претензію, вимогу3. амер. стверджувати, заявляти про що-небудь- to claim attention вимагати до себе уваги- to claim damages вимагати відшкодування збитків- to claim diplomatic immunities заявляти про право на дипломатичні імунітети- to claim exemption from tax вимагати звільнення від податків- to claim privileges претендувати на привілеї- to claim responsibility for smth. заявити про свою відповідальність за щось; визнати себе відповідальним за щось
См. также в других словарях:
Про боно — «Про боно» (от лат. pro bono publico ради общественного блага) это оказание профессиональной помощи благотворительным, общественным и иным некоммерческим организациям, а также частным лицам, которые не могут подобную помощь оплатить. В… … Википедия
Право на «лево» — Les Infidèles … Википедия
ПРО-ЧОЙС — (pro choice) см. Отстаивающий право выбора. Политика. Толковый словарь. М.: ИНФРА М , Издательство Весь Мир . Д. Андерхилл, С. Барретт, П. Бернелл, П. Бернем, и др. Общая редакция: д.э.н. Осадчая И.М.. 2001 … Политология. Словарь.
ПРО США — Координаты: 63°57′14″ с. ш. 145°44′06″ з. д. / 63.953 … Википедия
Право копировать — © Право интеллектуальной собственности … Википедия
Право на копирование — © Право интеллектуальной собственности … Википедия
Право на обнародование — © Право интеллектуальной собственности … Википедия
Про Верчелли — Полное название Football Club Pro Vercelli 1892 … Википедия
Право общественных интересов (институт) — Public Interest Law Institute Институт «Право общественных интересов» (PILI) международная неправительственная организация, которая утверждает и развивает принципы защиты прав человека посредством, стимулируя развитие инфраструктуры в области… … Википедия
Право мусульман — имеет главным своим основанием коран. Хотя коран состоит из отрывочных, часто противорчащих друг другу положений, тем не менее, П. мусульман выработалось в нечто цельное; все части его проникнуты одним и тем же духом. Мусульмане считают… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
про́пуск — а, м. 1. (мн. пропуски, ов). Действие по глаг. пропустить пропускать (в 1, 2, 5, 6, 7, 8 и 9 знач.). Пропуск зрителей в кинотеатр. Пропуск судов через шлюзы. Пропуск срока подачи заявления. Пропуск слова в тексте. 2. (мн. пропуска, ов). Документ… … Малый академический словарь